На тли успішного контрнаступу ЗСУ на низших прямых російський диктатор Владимир Путин высказался в глухомъ куті. У звязку с цим Украины вже зараз можно вести переговоры с РФ із позиции сили.
Об этом у своей колонии американского издания The Washington Post написал американский журналист Дэвид Игнатий, передавший Обозреватель.
Зазначається, що украинская армия чудово спланувала свой наступ.
Початкова атака на Херсонському напрямую не була хитрощами. Чтобы исправить був великий стратегический удар, я могу победить российскую війську с правого берега Дніпра. Але украинская армия розпочала наступ в Харьковской области, поки российских сил там «спали».
Нихто не поспішав вступати в бій. Армия Украины спотку ослабила загарбницкие линии обороны, а потом пробила их, почав нишевний наступ, какой смусив війська РФ поспіхом відступати.
«Зеленский відмовився вести переговоры со слабой позицией. Тепер, після семи нестерпних місяців, він має позицію сили. Звертаючись до своей країни, він говоря про звільнення всех українських територій. Але він повинен знати, що це зараз неможливо. І можно найти момент, коли Зеленский, занять свою новую домінуючу позицию, відчинить дверь для дипломатії. Навить якби росіяни откинули його жест, это все одно посилило бъ враження, що Зеленський має перевагу”, – пише Ігнатіус.
Щодо Путина, то в остаточном раунде протистояния в програв. Але він не може дозволити, щоб його вважали таким, що програв. Что робил Путин, коли его війська втекли с поля битви на Харківщини минули відними? Відкривав оглядeв колесо на святкуванні Дня Москви.
Путин завжди хотів, щоб війна против України булі конфликтом, який триває «у вітальні», чобъ росіяни моги дивитися на неї по телезору, доки чеченцы и дагестанці проливатимуть кров.
Для России это навіть не справжня війна, а спецоперация проти країни, яко, як каже Путин, нибито немає. Больше росіян, схоже, поддержи війну, бо поділают образи російського автократа на НАТО й США.
Проблема российского упатора за раз поляга в том, что он все смотрел на телевиденье в Москве и Санкт-Петербурге, а потом стал бачать, таким крахом стала ця війна. Його наибольшие шанувальники с численными Telegram-каналами и навіть идеи коментаторов на устойчивом телебаченном существе, которое росийские сили зазнали тяжкої поразки.
Серьезные вызовы в полете у начальника Генерального штаба армии РФ Валерии Герасимовой и министра обороны Сергея Шойгу. Але поки що ніхто не звинувачує самого Путина і, можливо, цього ніколи не станеться.
У этого поля вся краса систем, что він творит. В России немає никого, хто міг би замінити його буквально.
Путин очнулся, что легко не может вернуться в Киев в первый же месяц війни, але був змушений відходит. Він розраховував, що його танки та артилерія снищат оборону Украины на Донбассе, але ситуація зайшла в глухий кут. И за раз украинская армия показала Россию, чо так маневренна війна в Херсонське и Харьковське показала.
Тепер Путин может переформулировать поняття перемоги. Наприклад, в котором можно сказать, шо спецоперация николи не передбачала окупації Херсона и Харкова. І метою завжди було захистити Донецк и Луганск, які оккупирован ще с 2014 року. Він також може сказати, чо нибито потpібно було захистити Крим.
Водночас Путин может відповісти агрессивно, посилючи свою атаку против України и навіть її західних союзников.
Як возглавил ранний президент Украины Владимир Зеленский, который пока не планирует вести переговоры с российским диктатором Владимиром Путиним. Диалог с країною-агресором можливий лише після того, как окупаційні війська покинула українські території. В назначении, что Кремль не участвует в ведении конструктивных переговоров, это привело к тому, что этот процесс невозможен.
